У перекладі з туркменського Рухнама означає Трактат про духовність. Книга, написана в 2001 році першим президентом Туркменії Сапармуратом Туркменбаши Ниязовим, розповідає про досягнення туркменського народу і є нагадуванням про його велич. Згідно Рухнаме, туркмени зобов’язані своїм виникненням 70 держав, у тому числі, Парфирия і держава сельджуков, а сам туркменський народ був створений безпосередньо Аллахом. Їм також приписується винахід технології виплавки заліза і навіть колеса, яке розгорнуло хід історії.
Роль Рухнами в туркменській культурі важко переоцінити: незабаром після написання вона стала обов’язковою для вивчення в школах і вищих учбових закладах країни. На усіх виробництвах і державних установах був в обов’язковому порядку організовані кімнати для вивчення Рухнами, а кожен місяць усі співробітники повинні були проходити екзамен зі знання цієї книги, процес якого фіксувався на відеокамеру. Мало того, місяць вересень був перейменований Ниязовим в рухнаму, а субота – в рухгюн, духовний день, який необхідно було присвячувати вивченню книги. 12 вересня, коли книга уперше побачила світ, було оголошено державним святом – вдень Рухнами.
Після смерті Сапармурата Ниязова в 2006 році і приходу до влади Гурбангули Бердимухамедова вплив Рухнами почав слабшати. Навесні 2009 року було ініційовано вилучення книги в усіх установах і підприємствах країни – замість неї туди стали завозити твори нового президента. Крім того, час на вивчення Рухнами в шкільних установах був скорочений до однієї години в тиждень, а випускні шкільні екзамени з неї – скасовані. Залишилися, проте, вступні іспити при вступі до вузу, які не скасовані досі.
Незважаючи на деяке пом’якшення культу особи при новому президентові(клятва вірності президентові, повернення до григоріанського календаря), Туркменія як і раніше продовжує залишатися однією з самих закритих і авторитарних країн Середньої Азії. Хоча в державному гімні країни вже не вихваляється конкретний президент, в туркменській пресі Бердимухаммедов фігурує як як Батько нації або Аркадаг(Покровитель). Втім, ця практика поширена і в інших середньоазіатських країнах. Наприклад, нещодавно узбецька газета назвала президента Ісламу Каримова падишахом, а до президента Таджикистану Емомали Рахмону вже давно прийнято звертатися не інакше як Чаноби Оли, що означає Вашу Величність. Лідером нації(Елбаси) також прийнято називати президента Казахстану Нурсултана Назарбаева. Проте він, на відміну від свого туркменського колеги, поки що не оголошував період свого президентства Епохою Могутності і Щастя.